Форум проекта ProTV.UA

Посмотрел не внимательно. Там новый адрес.
И "ТОВ ТРК Украина."
Хотя сути это не меняет.
Они просто делятся или почкуются как у В.С. Высоцкого.
Скоро каждый канал будет продавать отдельный продавец.

...выход, таварисчь мелкий кабельщик, имхо, один -
протянуть папараллельно... еще один кабель, где на тех же частотах, что и на "основном" подавать абоненту эту самую упу.... или часть этой упы...
горит желанием абонент смотреть упу - пусть передергивает штекера ... или тумблер ставит...

 

 

Нацсовет против расширения «соцпакета» для кабельщиков

УПУ, созданная в 2006-м, стала такой себе палочкой-выручалочкой для украинских вещателей, которых кабельные провайдеры транслировать не хотели (в отличие от иностранных). Поначалу в нее входили 15 национальных аналоговых вещателей, но в 2012-м прошлый состав Нацсовета решил расширить «соцпакет» в два раза за счет цифровых вещателей «Зеонбуда» – до 28 телеканалов. В ноябре прошлого года новый состав регулятора отменил решение «папередников» о цифровой УПУ, назвав его лоббистским.

Сегодня в УПУ остались 13 общенациональных и несколько местных телеканалов (от трех до шести в зависимости от региона): три канала группы «Интер» («Интер», НТН, К1), один канал «Медиа Группы Украина» («Украина»), четыре канала StarLightMedia (СТБ, «Новый канал», ICTV и М1), два телеканала «1+1 медиа» («1+1», ТЕТ), один общественный («Перший»), а также «5 канал» Петра Порошенко и «Тонис». В кабельных сетях беспроблемно присутствуют еще три телеканала, у которых развита сеть аналоговых лицензий в некоторых областях Украины: интеровские «Мега» и «Пиксель», а также «2+2» («1+1 медиа»).

Необязательными для бесплатной трансляции после отмены цифровой УПУ стали 14 вещателей: три канала группы «Интер» (К2, «Энтер-фильм» и Zoom), три канала МГУ («НЛО TV», «Индиго» и «Эскулап»), цифровая версия «Першого» - «Перший Т2», «Винтаж» Андрея Карпия, «Еспресо» Николая Княжицкого, «112-Украина», Business и Dobro. Еще два цифровых канала – БТБ и XSport – в начале года покинули «цифру», прекратив вещание.

Решение вернуть цифровую УПУ попахивает лоббизмом как телегрупп «Интер» и МГУ, собственники которых связаны с «Оппозиционным блоком», так и партийных интересов «Народного фронта» (как известно, выпавший из УПУ телеканал «Еспресо» контролирует однопартиец Сюмар и Высоцкого Николай Княжицкий).

Против закона также высказалась присутствовавшая на заседании вице-президент АППК Наталья Клитна. Она рассказала, что в Ассоциации законопроекту удивились и отправили депутатам письмо о невозможности принятия закона в редакции, не учитывающей мнения индустрии. Также Клитна планирует провести общественные слушания при Комитете по свободы слова о том, какой должна быть УПУ.

При этом Клитна и члены Нацсовета разошлись во мнении, какой должна быть УПУ - вице-президент АППК не считает обязательным вхождение в «соцпакет» местных телеканалов. А вхождение в УПУ общественных вещателей, по ее мнению, возможно только с 2017-го, поскольку сейчас идет реформирования вещателей. Член Нацсовета Олег Черныш также настаивал на том, чтобы УПУ была обязательной не только для кабельных провайдеров, но и спутниковых, которые сейчас работают без «соцпакета». Впрочем, мнение Черныша в предложение Нацсовета не вошло.

Мне вот что интересно: перед тем как писать свой закон, смотрели ли депутаты телеканалы «Индиго», «Эскулап», «Винтаж», Business, Dobro, К2 и Zoom, которым они так хотят подарить шаровое покрытие во всех кабельных сетях? Остается лишь надеяться, что здравый смысл все же победит непрофессионализм и неприкрытый лоббизм некоторых народных избранников.

http://mediananny.com/novosti/2313856/

_________________
с уважением, Александр Глущенко

Youtube-канал DX приема и ловли FEEd-ов - Телеграм-канал портала ProTV- t.me/protv_ua

УНІВЕРСАЛЬНА ПРОГРАМНА ПОСЛУГА: НЕОБХІДНІСТЬ ЗМІН, ПОШУК БАЛАНСУ Й СУСПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ


На мою думку, можливі три варіанти підходу до формування УПП:

1. Надавати каналам статус УПП за критеріями очевидного суспільного інтересу на основі контенту.
2. Надавати статус УПП за критеріями суспільного інтересу, враховуючи історичні очікування глядачів.
3. Надавати статус УПП за критеріями суспільного інтересу, виходячи з державної політики.

Варіант 1. Критерії суспільного інтересу на основі контенту:

- мовник має власний редакційний штат, який здебільшого складається із професійних журналістів, що готують повноцінні програми новин — стосовно національних телеканалів, вони мають принаймні дві щоденні програми міжнародних та українських новин (тривалістю приблизно 30 хвилин), зокрема у прайм-таймі;

- мовник надає різноманітний та плюралістичний набір програм, включно з інформаційними і культурологічними. Такі програми можна класифікувати за жанрами, на які відводиться певна мінімальна кількість годин щотижня;

- більшість програм виходять українською мовою;

- певний відсоток програм субтитруються для глухих людей та глядачів із вадами слуху;

- для місцевого мовлення: телеканал самостійно виробляє програми місцевих новин, які виходять принаймні двічі на день, включно із прайм-таймом, а також визначену кількість програм, що становлять інтерес для місцевої громади (зауважимо, що місцевий канал певного регіону не має користатися статусом УПП в інших регіонах).



Варіант 2. Критерії суспільного інтересу з урахуванням історичних очікувань глядачів

Тут ми виходимо із припущення, що глядачі виправдано очікують на можливість дивитися канали, до яких вони історично звикли в аналоговому ефірному ТБ. Це означає, що 21 національний телеканал (усі з аналоговими ліцензіями) і надалі буде включено до УПП. Окрім цього, статус УПП також повинні отримати місцеві канали, що мали аналогові ліцензії (навіть якщо у них немає ліцензій на цифрове ефірне мовлення). Фактично, збережеться ситуація, що існувала до введення цифрових ліцензій. Природно, що нові мовники, яким були надані цифрові ліцензії, не отримали їх виходячи з припущення, що їм буде надано статус УПП. Їхні бізнес-плани базувалися лише на розрахунках цифрового покриття та кількості глядачів. Не маючи статусу УПП, у них є стимул вживати заходів із тим, щоб оператор цифрового мовлення якомога більше розширював покриття та проникнення сигналу (зауважимо, що наявність статусу УПП позбавляє мовника стимулу домагатися розширення цифрового покриття).


Варіант 3. Критерії суспільного інтересу, пов’язані з державною політикою

Така пропозиція ґрунтується на припущенні, що в конкурсі на цифрові ліцензії брали участь усі телеканали, і якщо певний аналоговий мовник не отримав цифрової ліцензії, то причиною цього мало бути рішення Національної ради про те, що конкурент запропонував щось краще. За такого варіанту право на статус УПП мали б лише ті канали, що отримали ліцензію на цифрове мовлення. Втім, в усіх кабельних мережах недостатньо ресурсу, щоб умістити всі канали з цифровою ліцензією. Таким чином доведеться застосувати певну частину «історичного» варіанту 2: статус УПП надаватиметься виходячи з того, який канал раніше отримав ліцензію на мовлення в Україні. Вірогідно, що тоді національні канали (21), які ще й мають цифрові ліцензії, стануть найпершими отримувачами статусу УПП

Однак у кабельних мережах повинно існувати поєднання національних та місцевих каналів, тож необхідно узгодити певну пропорцію – наприклад, 10% каналів мають бути місцевими (а може, й більше, при обранні цього варіанту рішення прийматиме Робоча група). Ці місцеві канали також вибиратимуться серед цифрових ліцензіатів, за критерієм дати, коли вони вперше отримали ліцензію на мовлення. Це означатиме, що виключно аналогові канали не матимуть статусу УПП. При цьому, якщо Національна рада видаватиме нові місцеві цифрові ліцензії після 2015 р., першочерговість матимуть канали, які отримали ліцензії раніше.

Який би варіант не було обрано, Нацрада має переглядати перелік каналів зі статусом УПП кожні 2-3 роки, а також аналізувати ситуацію кожного кабельного оператора, щоб з’ясувати, чи не розширився ресурс передачі більшої кількості каналів».

Враховуючи рекомендації експертів Ради Європи, а також недовіру українського суспільства до результатів конкурсів у Нацраді на отримання ліцензій цифрового мовлення, проведених у 2011-2012 рр., було б доцільним розглянути універсальне зобов'язання щодо ретрансляції телепрограм на підставі суспільного інтересу до контенту, а не технології розповсюдження телепрограм, як це було раніше.

http://www.appk.org.ua/ru/news/show/un% ... %D0%86n-po

_________________
с уважением, Александр Глущенко

Youtube-канал DX приема и ловли FEEd-ов - Телеграм-канал портала ProTV- t.me/protv_ua

и кому верить?

По мнению ведомства, проект закона нужно доработать.

Национальный совет предлагает оставить в списке универсальной программной услуги (УПУ) телеканалы Национальной общественной телерадиокомпании Украины, государственные каналы, а также местные телеканалы и каналы общин.

Соответствующие предложения проекта закона «О внесении изменений в Закон Украины «О телевидении и радиовещании (об уточнении критериев распространения программ телерадиоорганизаций в составе УПУ)» Нацсовет утвердил на прошедшем 17 декабря заседании. Но, по мнению регулятора, законопроект нуждается в доработке.

Согласно действующим законам, в УПУ входят эфирные аналоговые ТВ-каналы и спутниковый канал парламента «Рада». В разных областях страны список УПУ разный: в крупных городах, к примеру, количество общедоступных каналов достигает 20.

Авторы документа – Виктория Сюмар, Богдан Онуфрик и Сергей Высоцкий – в законопроекте № 3504 предлагают, чтобы в УПУ входили как эфирные аналоговые, так и цифровые ТВ-каналы, но в то же время частные телеканалы могли бы быть изъяты из состава УПУ на определенной территории по своему желанию

http://protv.ua/news/tv/natssovet_proti ... stave_upu/

_________________
с уважением, Александр Глущенко

Youtube-канал DX приема и ловли FEEd-ов - Телеграм-канал портала ProTV- t.me/protv_ua

Бєнціон хочєт большеґо

Боротьба за національний телепродукт: час платити за рахунками

Час безкоштовного використання кабельними операторами контенту, створюваного українськими медіа-групами, наближається до кінця. У пошуках джерел фінансування створення національного телепродукту ВР може зобов'язати кабельників платити телеканалам за право трансляції їх програм

Автор: Надія Бурбела
16:12, 29 липня 2016

УНІАН розібрався, які наслідки для вітчизняної медіа-індустрії має ця законодавча ініціатива.
Наприкінці липня на українському телеком-ринку сталася знакова подія. Провайдер супутникового телебачення «Віжн ТБ» (ТМ Viasat) вийшов їх складу асоціації «Телекомунікаційна палата України», яка об'єднує таких великих гравців ринку, як «Воля», «Датагруп», MEGOGO, Emplot, «Фрінет», Airbites. Своє рішення він обгрунтував тим, що асоціація лобіює інтереси кабельних операторів, не замислюючись про інших учасників ринку. Остаточно провайдера до цього кроку його підштовхнула прес-конференція Телекомпалати 20 липня, в ході якої представники асоціації розкритикували законопроект №3504, покликаний допомогти українським медіа-груп у пошуку коштів для створення якісного контенту. При цьому ні медіа-групи, ні провайдери супутникового та інтернет-телебачення не взяли участь у заході. Таким чином, асоціація представила публічно лише інтереси однієї сторони – кабельників, зокрема, компанії «Воля».

«Ми зацікавлені в якісному розвитку ринку телеіндустрії в Україні і думаємо, що Телекомпалата може грати широку об'єднуючу роль, бути панеллю для дискусій і пошуку взаємовигідних рішень, застосованих для всіх її членів. Останнім часом ми, на жаль, стали свідками заяв, які говорять про виборчу підтримки думок окремих компаній-учасників Телекомпалати. Ми не готові підтримати таку позицію і тому прийняли рішення про вихід з Телекомпалати», - повідомила генеральний директор провайдера Viasat Світлана Міщенко.

Проект закону №3504, люто критикували кабельними операторами, змінює поняття Універсальної програмної послуги (УПП) - списку найбільш рейтингових і обов'язкових до показу телеканалів («1+1», СТБ, Інтер і т. д.).

Справа в тому, що в даний час медіа-групи не можуть вимагати плату з кабельників за право їх трансляції. Однак у разі схвалення цієї законодавчої ініціативи «безкоштовних» каналів більше не буде.

Продиктована необхідність цього кроку тим, що для створення якісного та цікавого глядачеві контенту українським медіа-холдингами потрібні гроші. Але кабельні оператори, на частку яких припадає левова частина українських телеглядачів, не хочуть ділитися, «наївно» вважаючи, що вітчизняні медіа-групи можуть виробляти фільми, серіали й телепередачі абсолютно безкоштовно. У той же час, вони оплачують роботу іноземних виробників телевізійного продукту. Зараз медіа-групи не можуть вимагати плату з кабельників за право трансляції програм.

«Нормальна європейська практика – коли канали отримують гроші за створений контент, той, за який зараз по суті отримують гроші кабельні оператори. В Україні склалася парадоксальна ситуація – кабельні оператори не проти платити гроші іноземним каналам за їх контент, але чомусь проти платити вітчизняним каналам», - вважає генеральний директор медіа-холдингу «1+1 Media» Олександр Ткаченко.

Згідно аналітиці телеперегляду за перший квартал 2016 року, складеної провайдером «Воля», найпопулярнішими серед українського населення є саме національні канали − «1+1», СТБ, ICTV, «Новий» і «Україна». За словами Ткаченка, саме за рахунок цих телеканалів кабельні оператори є прибутковими.

Медіа-холдинг «Медіа Група Україна» підтримує позицію «1+1 Media», вважаючи, що прийняття законопроекту №3504 дозволить сформувати нормальні ринкові умови в телевізійній галузі. Як наслідок, у медіа-груп з'являться вільні грошові кошти, які будуть спрямовані на розвиток власного контенту. Отже, з'явиться більше українських телеканалів з якісним, цікавим наповненням, здатним витримати конкуренцію із західними аналогами.

«У нас є продукт, і ми хочемо, щоб його купували за справедливою ціною. Ми виробляємо контент, так чому ми повинні продавати його безкоштовно?», - заявила прес-служба «України».

Крім того, перехід медіа-груп до ринкової моделі ведення бізнесу дозволить українським каналам скоротити тривалість і кількість рекламних пауз, які так дратують телеглядачів. Зараз українська медіа-індустрія залишається на плаву в основному завдяки рекламному ринку. За даними сейлз-хауса медіа-групи StarLightMedia - StarLight Sales, в першому півріччі 2016 року, не дивлячись на заборону прямої реклами пива, попит на ТБ-рекламу зріс на 5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. В цілому ж, рекламний ТБ-ринок за січень-червень 2016 року виріс на 40%. Згідно з прогнозами StarLight Sales, за підсумками року зростання ринку телереклами складе 30%, і така тенденція збережеться і в наступні 2 роки.

По різні боки барикад

Бажаючи розібратися в суті конфлікту, який виник між кабельниками та медійниками, кореспондент УНІАН звернувся за консультацією до адвоката практики інтелектуальної власності юридичної компанії «Ільяшев і Партнери» Марії Коваль.

«Реакція кабельних операторів на цей закон – негативна, адже логічно, що мало який бізнес хоче платити більше, а отримувати менше, - пояснила вона. - Кабельні оператори, які не є частиною будь-яких медіа-груп, стають, по суті, джерелами їх збагачення».

У той же час, незважаючи на те, що на перших порах прийняття даного законопроекту може негативно позначитися на фінансовому результаті кабельних операторів, Коваль не виключає, що в середньостроковій перспективі ця законодавча ініціатива послужить стимулом для підвищення якості українського телебачення. А питання вартості трансляції тих чи інших телеканалів згодом врегулює сам ринок.

Тим часом, кабельні оператори ділитися частиною своїх доходів не поспішають. Вони стверджують, що в нинішніх умовах провайдерам насилу вдається зводити кінці з кінцями, оскільки плата за кабельне ТБ в Україні – найнижча у Європі. У разі переходу на ринкові відносини з медіа-групами, кабельники погрожують покрити свої зростаючі витрати за рахунок підвищення абонентської плати. А це, в свою чергу, призведе до відтоку абонентів до альтернативних джерел – супутниковим та інтернет-провайдерам, на яких дія законопроекту №3504 не поширюється.

У відповідь на це Ткаченко зазначив, що кабельники маніпулюють фінансовим питанням. За його словами, медіа-холдинги не хочуть, щоб провайдери підвищували абонплату, єдина їх мета – отримати свою частку пирога. «Якщо ми хочемо і далі виробляти український контент, то за нього повинні платити. І підкреслюю – платити повинні не споживачі, а кабельні оператори. Тому що саме вони отримують гроші від споживачів. Єдина проблема – вони нам їх не віддають. Тому це ні в якому разі не повинно позначитися на кишені глядачів. І за цим ми будемо активно стежити», - сказав директор «1+1 Media.

У пошуках виходу

Законодавча ініціатива №3504 сколихнула вітчизняний медіа-ринок. Стала на бік кабельників Телекомпалата наполягає на необхідності доопрацювання цього законопроекту, заявляючи, що він знищує кабельне ТБ в Україні. За словами представників цієї сторони, вони працюють чи не в збиток, тому в разі прийняття закону, будуть змушені підняти ціни за свої пакети послуг. В результаті цього, телеглядачі будуть шукати більш дешеві аналоги і, зокрема, звернуть увагу на зарубіжні супутникові та інтернет-платформи, які не контролюються нашою державою. А це, на їх переконання, загрожує інформаційній безпеці України. Ще більше представників Телекомпалати насторожує можлива перспектива, за якої кабельники і медіа-групи не зійдуться в ціні. У такому випадку багато вітчизняні телеканали можуть зникнуть з української кабельної мережі.

При цьому учасники асоціації не заперечують, що ґрунтовний діалог з медіа-індустрією вони ще не вели. У зв'язку з цим побудувати розмову предметно представники Телекомпалати не можуть – вони спочатку готуються до гіршого, не маючи поняття про наміри медіа-груп і не знаючи, яку плату телеканали мають намір стягувати з кабельників.

Медіа-групи, в свою чергу, вважають, що українська медіа-індустрія досить «дозріла» для переходу на ринкові відносини, в той час як держрегулювання галузі є нічим іншим, як пережитком минулого. Телекомпанії стверджують, що, якщо провайдери не будуть їм платити, вони самовільно почнуть виходити зі списку УПУ. При цьому для них самих цей крок небажаний, адже кожен телеканал зацікавлений у тому, щоб його аудиторія була максимально широкої, а тому вихід з кабельної мережі ніяк не входить в плани українських медіа-холдингів.

Ясно одне - період становлення української медіа-індустрії підходить до кінця. А це означає, що всім учасникам ринку пора зрозуміти, що для створення якісного національного продукту, не залежного від Росії, Америки або країн Євросоюзу, потрібні гроші. Знайти компроміс учасники телеком-ринку зможуть лише після того, як перестануть меркантильно підраховувати частку очікуваного прибутку і почнуть працювати в ім'я розбудови національного продукту. На радість всім українським глядачам.

Rooky, ссылку на источник информации кто давать будет?
http://economics.unian.ua/other/1443627 ... nkami.html

Бенцион может хотеть чего угодно, но этот поезд уже отъехал

приставки с андроидом на борту или смарт-телевизоры позволяют смотреть практически что угодно и откуда угодно, не привязываясь к конкретному вещателю

будущее однозначно не за линейным ТВ, а за библиотеками контента, который каждый может посмотреть в удобное для себя время

кроме того, если каналы станут платными, а УПУ не будет, то вполне возможно, что кабельщики могут начать отказываться от некоторых каналов, отдавая предпочтение другим

не исключено возникновение ситуации, когда у кабельщиков просто не будет одного или нескольких украинкских каналов (как некогда у Виасата не было "Интера")

upd: как причудливо формируются "рейтинги" телесмотрения Воли мы уже как-то обсуждали...

совершенно согласен . даже моя аура заставила забыть о кабельном напрочь . вспоминаю о кабеле раз в год.

Александр Глущенко: «Рынок рассудит, кто прав: медиагруппы или провайдеры» - http://mediasat.info/2016/07/25/aleksan ... henko-upu/

Последнее время идут горячие споры между участниками рынка о поправках к законодательным положениям об Универсальной Программной Услуге. Медиагруппы настаивают на том, чтобы их каналы убрали из списка обязательных к ретрансляции программ и тогда они смогут продавать их кабельным операторам. Провайдеры недовольны и уверены, что такие изменения поставят их в неравное положение на рынке. Помочь разобраться в ситуации мы попросили медиаэксперта Александра Глущенко.

_________________
с уважением, Александр Глущенко

Youtube-канал DX приема и ловли FEEd-ов - Телеграм-канал портала ProTV- t.me/protv_ua